Сьогодні: п'ятниця, 24 березня 2017  
ПошукПошук:

ОпитуванняОпитування

Чи виникають проблеми в ході проведення перевірок органами державного контролю?
Проголосувало: 44 Чи задовольняє Вас діюча система ліцензування?  » Чи підтримуєте Ви спрощену систему оподаткування?  » Кількість перевірок суб'єктів підприємництва контролюючими органами  » Як Ви оцінюєте роботу місцевих органів влади, спрямовану на розвиток підприємництва?  » Умови ведення Вашого бізнесу  »
Посилання
Офіційне Інтернет-представництво Президента України
Веб-портал органiв виконавчої влади України
Луганська обласна державна адміністрація

Міловська РДАДіяльність РДА
Україна-ЄС
Cтворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ЗВТ) належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між сторонами та є логічним продовженням позитивних тенденцій у двосторонньому товарообігу України та ЄС в останні роки. Переговорний процес між Україною та ЄС щодо створення ЗВТ започатковано у лютому 2008 року. 22 грудня 2011 р. підписано верифікаційний документ про завершення переговорів. Реалізація положень щодо ЗВТ, які є інтегрованою складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, має створити необхідні умови для поступової інтеграції ринку України у Спільний ринок ЄС. Положення ЗВТ є юридично зобов’язуючими. Майбутня всеохоплююча та поглиблена зона вільної торгівлі ґрунтуватиметься на таких принципах: • відповідність вимогам СОТ; • поступове досягання чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталу, частково – робочої сили); • чітке визначення перехідних періодів; • асиметрія, або відносна взаємність; • мораторій на введення нових торговельних обмежень. Переговорний процес щодо створення ЗВТ проводився за 15 основними напрямами співпраці: тарифна пропозиція; торгівля товарами, в т. ч. технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні аспекти енергетичного співробітництва; послуги, заснування компаній, інвестиції, рух капіталу та поточні платежі; права інтелектуальної власності, включаючи географічні зазначення; конкурентна політика: антимонопольні заходи та державна допомога; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; урегулювання суперечок; транспарентність. Угода про створення зони вільної торгівлі з ЄС як складова Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом Найбільш актуальним питанням співробітництва Україна-ЄС на сучасному етапі є переговорний процес щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), що міститиме також суттєву складову про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Переговори ведуться, починаючи з березня 2007 року. За структурою Угода про асоціацію складатиметься з таких розділів: (і) преамбула; (іі) загальні цілі та принципи; (ііі) політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики; (іv) юстиція, свобода та безпека; (v) економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу; (vі) поглиблена та всеохоплююча ЗВТ; (vіі) загальні, інституційні та прикінцеві положення. У тексті Спільної заяви за результатами Дванадцятого саміту Україна – ЄС лідери України та ЄС закріпили домовленість про те, що нова базова угода буде угодою про асоціацію, яка залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС. Було також визнано, що „…Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності…”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір. Було домовлено, що Угода про асоціацію оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов'язків. Створення всеохоплюючої та поглибленої ЗВТ з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Порівняно з існуючою Угодою про партнерство та співробітництво, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, що кілька років тому уклали з ЄС угоди про асоціацію та стабілізацію. В основі політичної асоціації – конвергенція позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ Україна – ЄС на основі чотирьох свобод, що буде вести до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Всеохоплююча ЗВТ – означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу. Поглиблена ЗВТ – означає поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі, тощо). «Реформи в Україні в контексті євроінтеграції» День Європи - щорічне свято миру і єдності в Європі. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. День Європи спершу відзначався як День заснування Ради Європи (5 травня), пізніше став відомий як День проголошення декларації Шумана (9 травня). На початку метою відзначення Дня Європи було навчання людей бути прихильниками європейської інтеграції, формування спільності громадян країн, які входять до ЄЄ, щоб вони відчули свою приналежність до Європи. В Україні цей день відзначається з 2003 року в третю суботу травня (відповідно до Указу Президента України від 19.04.2003 № 339). Для України, яка не є членом ЄЄ, але проводить політику європейської інтеграції та перебуває в процесі переговорів щодо Договору про асоціацію з ЄЄ, важливим є привернення уваги українців до Європейського Союзу. У цей день людей слід спонукати до того, щоб вони зрозуміли і стали прихильниками європейської інтеграції, замислилися, якою вони бачать Європу і роль України Е Європі. Це також вдалий момент, щоб дати можливість людям отримати відповідь на запитання які їх хвилюють. У рамках святкування Дня Європи поєднується політичний, навчально-інформаційний компонент з розвагами й організацією дозвілля. Для того щоб зробити відчутим присутність свята, розроблений традиційний формат, який вибраний так, щоб центральним елементом були саме європейські цінності до яких належить: повага до людської гідності, свобода, демократія, верховенство права, повага до прав людини та вільний ринок. Дані цінності є спільними для всіх держав - членів у суспільстві, де панує плюралізм, правосуддя, солідарність, рівність жінок і чоловіків та відсутня дискримінація. Верховенство права - визнання того, що ніхто не може бути вище права і лише правом визначені принципи співіснування людей у суспільстві. Права людини - права, які кожен має лише тому, що він є людиною, і якими всі люди володіють однаковою мірою, правові гарантії захисту від посягань на людську гідність. Людська гідність - це основа для здійснення всіх прав людини, визнання рівності, беззастережної цінності кожної людини в моральному сенсі. Свобода - це умови, при яких людина може вести себе відповідно до своєї відповідальності та свободи. Демократія - це коли влада організована так, що народ її сам формує і визнає. В сучасному світі демократія ґрунтується на доступності сфери політики, вільних і відкритих виборах, багатопартійності, відповідальності, чіткому поділі влади, свободі слова і переконань, забезпеченні прав людини і громадян. Цінність не є категорією, яка дозволяє собі давати точне визначення терміну. Дуже часто питання «що для тебе є цінністю?» змушує нас замислитись над життєвими пріоритетами. У випадку з європейськими цінностями ми говоримо про базові речі, з яких випливають наші моделі поведінки і розстановка особистих пріоритетів. Це широка шкала особистих переваг, які зумовлюють нашу поведінку, активну дію і ставлення до реальності. Наприклад, якщо нашою цінністю є «рівність між чоловіками і жінками», а ми бачимо, що при прийомі на роботу фірма надає перевагу чоловікам, то відповідно до своєї цінності ми формуємо особисте ставлення. Простіше - ми вважаємо, що ця фірма діє неправильно. Наша ціннісна життєва позиція відрізняється від позицій фірми. Відповідно до нашої ціннісної позиції, ми можемо застосовувати більш активні дії - приєднатися до суспільного руху за рівність, звернути увагу співробітників на дискримінаційні дії працедавців, навіть написати про це у соціальних мережах або ж просто розмовляти з людьми і пояснювати своє ставлення до проблеми нерівності між чоловіками та жінками при прийомі на роботу. У випадку з європейськими цінностями це зробити досить важко. Європейські цінності є репрезентативними, вони відображають основу, на якій будується і розвивається Європа. Таким чином, вибираючи тільки один з елементів, ми руйнуємо весь фундамент. Окрім того, усі цінності взаємопов'язані. Не може бути вільного ринку без свободи, свободи без демократії, демократії без верховенства права тощо. Європейські цінності не є постулатами. Принаймні, ми можемо навчатися їх розуміти і змінювати своє ставлення. Зрештою, ми всі визнаємо, що матеріальне життя в Європі краще, ніж в Україні. То чому б не спробувати поєднати матеріальне з моральним? Не задуматися над тим, що цей один абзац, де перелічені європейські цінності, є результатом довготривалих обговорень як на рівні основних інституцій ЄЄ, національний урядів, так і на рівні суспільств і спільнот. Україна не брала участі у цьому обговоренні, але постійно декларує свою готовність брати участь у європейській інтеграції. День Європи - це масштабний захід, який привертає увагу великої кількості відвідувачів. Це унікальний фестиваль, який щороку об'єднує Європу і Україну серією яскравих заходів у найрізноманітніших сферах - культурі, освіті, політиці, туризмі, кулінарії та в багато іншому. У цьому році День Європи є ювілейним, оскільки святкується 10-й раз. Тому заплановано масштабне святкування як на території Луганської області, так і участь в «Європейському містечку» в м. Києві під час проходження фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро - 2012. Протягом травня на території Луганської області відбулися різні заходи: • Концерт Курта Шмідта у Луганську (27.04.12); • У ВУЗах області пройшли конференції, виставки, «круглі столи» на тему: «Я поділяю європейські цінності» • Конкурс мультимедійної презентації «Євро - 2012 спорт єднає країни»; Захід став можливим завдяки дружній команді організаторів та партнерів. Ініціатором святкування Дня Європи в Луганській області виступила Луганська обласна державна адміністрація. Організатори - Головне управління економіки ЛОДА, громадська організація «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» та Свердловський міська рада. Особливою рисою свята є громадянський вимір: воно організовується громадою для громади. Головними дійовими особами свята є не наймані професіонали (актори, художники, співаки тощо), а люди, які проживають у громадах Луганщини та є прихильники або противниками європейської організації ті, що готові донести думку членам даної громади Свою партнерську підтримку проведенню заходу надають проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», німецька спільнота міжнародного співробітництва ОІХ, програма «Бібліоміст», компанія «ОБ А консалтинг груп», представництво ЄС в Україні, Луганський центр європейської інформації, Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.Горького. Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до святкування Дня Європи у м. Свердловську. Час проведення: 19 травня 2012. Початок: 11:00. Місце проведення: міський парк культури і відпочинку м. Свердловськ. Відносини між Європейським Союзом та Україною головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво (УПС), яка набула чинності в березні 1998 року. УПС підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для співробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримки зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей. УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СОТ. Вона також несе ряд еволюційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі. У рамках УПС запроваджується ряд інституцій двостороннього співробітництва, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є: – Рада із Співробітництва на міністерському рівні (до неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України); – Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та Української сторони); – Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва). Політичний діалог між ними ведеться шляхом щорічних самітів засідань Ради із Співробітництва, міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки. Основні напрямки співробітництва між Україною та ЄС Щорічно Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС, з урахуванням стану виконання пріоритетів, визначених на попередньому засіданні, схвалюються пріоритетні напрямки двостороннього співробітництва в рамках імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС на наступний період. На Шостому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (18 березня 2003 р., м. Брюссель) Сторони визначили 7 пріоритетних напрямків імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС: Енергетика. Цей напрямок охоплюватиме реформу енергетичного сектору, включаючи приватизацію енергогенеруючого та розподільчого сектору та реформу вугільного сектору, продовження співробітництва у сфері відновлювальної енергетики та енергоефективності; інфраструктура транспортування енергоресурсів, особливо транзит газу; ядерна безпека і пов’язані з цим питання, включаючи закриття ЧАЕС та допомогу ЄС у цьому секторі. Торгівля та інвестиції. Сторони концентруватимуть роботу на заходах, метою яких є прискорення переговорного процесу щодо вступу України у СОТ, включаючи прийняття та впровадження міжнародних стандартів і технічного регулювання, посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до правил УПС та СОТ. Маючи на увазі зазначене та з метою сприяння загальному інвестиційному клімату, сторони продовжуватимуть докладати зусиль задля вирішення проблемних питань у торгівлі та у сфері інвестицій. Юстиція і внутрішні справи. Співробітництво концентруватиметься на впровадженні Плану дій ЄС, прийнятого Радою та затвердженого Україною. Це включатиме підготовку схеми, впровадження моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетних напрямків. Пріоритетними напрямками діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ є переговори щодо угоди про реадмісію, посилення менеджменту кордонів, включаючи розвиток прикордонної інфраструктури, питання міграції, судової реформи, верховенства права, боротьби з організованою злочинністю у всіх її формах, а також боротьби з тероризмом. Сторони також обговорюватимуть проблеми розширення ЄС, включаючи питання віз. Наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС є ключовою метою і буде відображеною у технічній допомозі ЄС. Охорона навколишнього середовища. На додаток до співробітництва у сфері ядерної безпеки сторони мають намір концентрувати роботу насамперед на впровадженні Кіотського протоколу. Співробітництво також включатиме проблеми, пов’язані з погіршенням екологічної ситуації на Дунаї та на Чорному морі, у тому числі очищення стічних вод. Співробітництво у транспортній сфері включатиме подальшу інтеграцію української транспортної інфраструктури, зокрема портів, до європейської транспортної мережі в рамках пан’європейських транспортних коридорів, Чорноморського Пан’європейського транспортного простору ПЕТРА та ТРАСЕКА. З метою належного вирішення всіх питань у пріоритетних сферах співробітництва та з огляду на розширення ЄС особлива важливість надаватиметься посиленню регіонального та транскордонного співробітництва. Технічна допомога з боку ЄС. ЄС є найбільшим донором України. За останні 10 років загальна допомога з боку ЄС становить 1,072 млрд. євро. Ця сума включає технічну допомогу через програму ТASIC, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу. Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в м. Хельсінки Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами-членами та конкретними країнами-партнерами. Спільна Стратегія ЄС щодо України націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України та вітаючи європейський вибір країни. Стратегія щодо європейської інтеграції визначає основні напрями інтеграційного процесу України щодо ЄС, такі як: – адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини; – економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС (через синхронізоване відкриття ринків ЄС та України, надання на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників); – інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки; – політична консолідація та зміцнення демократії; – адаптація соціальної політики до стандартів ЄС; – культурно-освітня і науково-технічна інтеграція; – регіональна інтеграція України; – галузева співпраця; – співробітництво у галузі охорони довкілля. Стратегія інтеграції України до ЄС окреслює такі сфери внутрішнього забезпечення інтеграційного процесу: – організаційне забезпечення, яке передбачає визначення центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції; регулярне проведення засідань Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегією інтеграції; створення нових програм у системі освіти, навчання державних службовців за напрямами європейської інтеграції України, програм та мовної підготовки державних службовців та фахівців, які забезпечують процес інтеграції; – фінансове забезпечення, яке передбачає програми фінансування заходів, спрямованих на інтеграцію України до ЄС, за рахунок бюджетних коштів із залученням коштів програм допомоги ЄС Україні; – правове забезпечення, яке передбачає здійснення заходів щодо адаптації внутрішнього законодавства та правової освіти до вимог ЄС; – інформаційне забезпечення, яке передбачає проведення інформаційно-агітаційних кампаній та програм щодо поширення знань про ЄС, відносини Україна – ЄС серед громадськості. Відносини Україна – НАТО У березні 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС). У 1997 р. Україна стає спів засновницею та учасником наступниці РПАС – Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка на сьогодні налічує 26 держав-членів НАТО та 20 країн-партнерів. Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство, підписаної 09.07.1997 в Мадриді, через План дій, схвалений 22.11.2002 р. у Празі, в рамках якого реалізується щорічний Цільовий план Україна – НАТО, до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ, який було започатковано 21.04.2005 у Вільнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу, започаткований на виконання рішень Мадридського саміту НАТО 1997 р., пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн-аспірантів до членства в НАТО. Цільовий план Україна – НАТО на 2006 р. за своєю філософією та структурою побудовано за схемою Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Виконання ПДЧ є останнім етапом на шляху до отримання країною-претендентом запрошення приєднатися до Альянсу. З квітня 1999 р., згідно з положеннями Хартії, формат відносин переведено у площину спільного форуму – Комісії Україна-НАТО. Поряд з цим консультативним механізмом співробітництва, Україна використовує також й такі механізми, як спільні робочі групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля, а також регулярні засідання Україна-НАТО на рівні політичного, політико-військового керівного, військового, економічного та спеціального комітетів. Аргументація прихильників / супротивників вступу України до НАТО ПРИХИЛЬНИКИ СУПРОТИВНИКИ Зовнішньополітичні аргументи 1. НАТО є стабілізуючим чинником в світі 1. НАТО – це агресивний військовий блок, підконтрольний США 2. НАТО – це альянс колективної безпеки 2. У разі вступу України до НАТО значно погіршають двосторонні відносини з Росією 3. Входження в ЄС можливо, тільки якщо країна-кандидат є членом НАТО 3. НАТО втратило сенс існування із закінченням «холодної війни» 4. Членство в НАТО значно підсилить міжнародний авторитет України 4. У разі вступу країни в НАТО українським солдатам доведеться воювати за чужі інтереси 5. Інтеграція України до НАТО є приєднанням до активної боротьби проти міжнародного тероризму 5. Вступ до НАТО приведе до втрати незалежності 6. НАТО - це союз демократичних країн із загальними цінностями 6. Входження України в НАТО – це один з етапів реалізації геостратегії США по створенню буферної зони між Росією і країнами «серединної» Європи 7. Членство України в НАТО означатиме остаточний вихід країни із зони впливу Росії 7. Після вступу України в НАТО значно збільшаться витрати країни на оборону і доведеться здійснювати закупівлі зброї у країн членів альянсу 8. Збільшаться інвестиційні потоки після вступу України до НАТО 8. Підвищення рівня терористичної загрози для України 9. Вступ в НАТО позбавить Україну позаблокового статусу Внутрішньополітичні аргументи 1. Негативний образ НАТО у більшості населення України – це стереотип, що склався під впливом радянської пропаганди 1. Вступ до НАТО для значного числа громадян країни означатиме втрату соціокультурної ідентичності. 2. Членство в НАТО надасть Україні гарантії територіальної цілісності і національної безпеки 2. Приєднання України до НАТО загострить напругу усередині країни. 3. Вступ України в НАТО укріпить і модернізує армію 3. Країнам, що вступають до НАТО, нав'язуються військові стандарти, для України це означатиме знищення ВПК. 4. Членство в НАТО сприятиме розвитку демократії в країні Заходи Луганської облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України Луганська облдержадміністрація цілеспрямовано проводить роботу з регіональної інтеграції України у світовий економічний і політичний простір і розвиток відносин з регіонами Європейського Союзу. Усвідомлюючи, що пріоритетом у роботі, пов’язаній з реалізацією стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, є підвищення рівня поінформованості громадян про зміст національних інтересів, кожний рік розробляється та реалізується регіональний План заходів облдержадміністрації щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Планові заходи з цього питання фінансуються за рахунок обласного бюджету, а також організацій та проектів, які працюють в області. Розпорядженням голови облдержадміністрації створено Координаційну раду з питань інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України. На даний час проводиться робота зі створення регіональної цільової програми інформування громадськості Луганської області з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Діяльність Координаційної ради має на меті здійснення суспільного діалогу стосовно вступу України до об’єднаної Європи, роз’яснення перспектив європейської інтеграції України, координацію зусиль органів влади, громадських організацій, освітніх закладів, засобів масової інформації, представників бізнесу щодо участі у процесах регіоналізації міжнародного співробітництва, впровадження прогресивних європейських досягнень у соціально-економічній та науково – культурній сферах. У Головному управлінні економіки облдержадміністрації з лютого 2006 року створений і працює відділ європейської інтеграції та виставкової діяльності, який координує роботу структурних підрозділів облдержадміністрації із зазначених питань. У цьому сенсі робота проводиться по декількох напрямах, а саме: – через ЗМІ (роз’яснення державної політики у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції); – проведення за участю громадськості заходів щодо окремих актуальних питань співпраці з ЄС, зокрема: проведення Дня Європи і днів держав-членів ЄС і забезпечення їх висвітлення в засобах масової інформації (щороку в Луганській області у понад 3 тис. заходів, присвячених святкуванню Дня Європи, беруть участь близько 600 тис. осіб); – проведення соціологічних досліджень і моніторингу обізнаності громадськості про співпрацю з ЄС, вивчення громадської думки з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції і забезпечення висвітлення їх результатів, зокрема, здійснення громадського моніторингу європейської та євроатлантичної інтеграції України в Луганській області громадською організацією «Луганська Обласна Фундація «Регіон і Громада»; – проведення громадських читань з актуальних питань європейської і євроатлантичної інтеграції; – здійснення заходів, направлених на популяризацію міжрегіональної і трансграничної співпраці з ЄС, зокрема в рамках єврорегіонів; – підготовка (зокрема за кордоном) вчителів і викладачів учбових закладів з питань європейської і євроатлантичної інтеграції; – проведення конкурсів творчих робіт учнів, конференцій, вікторин з питань співпраці з ЄС, зокрема в рамках програми «Європа в школі»; – організація відвідин українськими студентами держав-членів ЄС з метою ознайомлення їх з політичним, соціально-економічним, культурним життям. На веб-сторінці облдержадміністрації запроваджений тематичний розділ «Європейський вибір: регіональний аспект», який містіть інформацію про історію та сучасність Європейського Співтовариства, стратегію взаємодії України з Євросоюзом, нормативно-правову базу відносин Україна-ЄС, заходи обласної влади у напрямку співпраці з країнами Євросоюзу, журналістські матеріали з європейської тематики тощо. Також діє розділ «Україна – НАТО». У напрямку інформування громадськості щодо цілей та перспектив входження нашої держави до Європейського Союзу, роз’яснення положень спільних угод, укладених між Україною та ЄС засоби масової інформації області продовжують розміщувати матеріали стосовно актуальних питань співробітництва України та Євросоюзу. Інформаційні служби облдержадміністрації регулярно готують інформаційно-аналітичні матеріали про діяльність Європейського Союзу, про розвиток партнерських відносин обласної влади, підприємств, ділових кіл, учбових закладів області з країнами ЄС, заходів, що проводяться урядом з метою забезпечення впровадження європейських стандартів життя, відвідинах області бізнесменами і дипломатами цих країн. Матеріали розміщуються в новинній стрічці веб-сайту облдержадміністрації і розсилаються в обласні і місцеві мас-медіа регіону через єдину електронну мережу «облдержадміністрація – ЗМІ» (більше 120 ЗМІ-АБОНЕНТІВ). ||
Міловська районна державна адміністрація
92500, Україна, смт. Мілове, вул.Леніна, 40
Тел. (06465) 2-12-45, факс 2-15-45
Веб-сайт: http://mil.loga.gov.ua
E-mail: melovoe_rda@mel.lg.ukrtel.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на old.mil.loga.gov.ua є обов'язковим.
Відповідальний за розміщення інформації: Міловська РДА